Океан Ельзи

Львівські роки (1994—1998)
Ударник Денис Глінін, гітарист Павло Гудімов та бас-гітарист Юрій Хусточка грали разом у «Клані тиші», а влітку 1994, після знайомства зі Святославом Вакарчуком, почалася історія нового львівського рок-гурту. Хлопці вирішили назватися «Океаном Ельзи» і почалися регулярні репетиції. Тоді гурт грав переважно урбан-рок — суміш поп-музики і панку на ліричні слова Вакарчука. Перший серйозний виступ відбувся 12 січня 1995 року перед Львівським оперним театром перед 7-тисячним натовпом. Того ж року хлопці створюють перше відео на пісню «Long time ago»[1] та записують у Львові касету «Демо», кілька композицій з якої («Голос твій», «Long time ago» та «Вона підійшла до вікна») потім увійшли до дебютного альбому «Там, де нас нема» і різноманітних збірок.

В 1996 році «Океан Ельзи» активно їздить по фестивалях. Серед українських: «Таврійські ігри» і «Перлини сезону»-96. Також львів'янам вдалося виступити у Франції та Німеччині. Виходить максі-синґл «Будинок зі скла», у звучанні якого вже чітко сформовано музичний стиль ОЕ, хоча весела і несерйозна пісенька «Mickey Mouse» яскраво виділяється серед решти пісень. Згодом хлопці познайомилися із своїм майбутнім продюсером Віталієм Клімовим та виступають на «Рок-Екзистенції 1997». Здобувши популярність у Львові та досвід виступів по всій країні, ОЕ на початку 1998 року переїжджає до Києва і готує матеріал для першої повноцінної платівки.

Дебютний альбом побачив світ у вересні 1998 року і називався Там, де нас нема. Пісні гурту займають перші місця у чартах, їхня ліричність та незвичайний вокал Святослава Вакарчука здобувають шанувальників по всій Україні. В 1999 році ОЕ на фестивалі Таврійські Ігри отримали нагороди «Прорив року» та «Найкраща пісня» (за композицію Там де нас нема з однойменного альбому). На початку 2000-го року гурт завершив роботу над другою платівкою — Янанебібув. Вже після її запису до ОЕ приєднався клавішник Дмитро Шуров і почалися виступи та репетиції у новому складі. Двічі поспіль (2000 і 2001) на Таврійських Іграх ОЕ був лауреатом у категорії «Найкраща поп-група». У 2001 гурт записує найкращий, на думку багатьох критиків, альбом української рок-музики — Модель. Цього ж року ОЕ співпрацює з компанією Пепсі і гастролює по Україні. На Таврійських Іграх-2002 за підсумками 2001 року відразу дві їхні пісні (Друг і 911) увійшли до 10 найпопулярніших хітів України, а Океан Ельзи визнали «Найкращою рок-групою». Модель назвали «Альбомом року». Після виходу платівки Суперсиметрія (2003) влітку наступного 2004 року гурт покинули басист Юрій Хусточка і клавішник Дмитро Шуров, а 2005-го сольну кар'єру розпочав і гітарист Павло Гудімов.

Від 2004 в гурті грають басист Денис Дудко і сербський клавішник Мілош Єліч. У 2005 до О. Е. приєднався гітарист Петро Чернявський. 22 вересня 2005 року альбом GLORIA у перший же день продажу став «платиновим» — за 6 годин було продано 106 000 екземплярів.

Вокаліст Святослав Вакарчук як посол доброї волі Програми Розвитку ООН для молоді в Україні бере участь у багатьох соціальних та культурних проектах. Зокрема, всі кошти, отримані від продажу синґлу Веселі, брате, часи настали… було призначено для дитячого будинку в місті Макіївка. В 2006 р. рок-гурт зіграв безкоштовний концерт для українських миротворців у Косово.

Випущений у 2005 році підручник з історії України зазначає «Україну знають у світі й за досягненнями у мистецтві. У багатьох країнах є шанувальники у групи „Океан Ельзи“», і містить фотографію «Юлія Тимошенко й лідер групи „Океан Ельзи“ Святослав Вакарчук».

25 квітня 2007 року гурт «О. Е.» презентував новий альбом «Міра». Новий реліз присвячено загиблому звуко-продюсерові «Океану Ельзи» Сергію Толстолузькому. Учасники гурту вважають альбом найбільш «роковим» за всю історію команди.
Дискографія групи:
   1. Там, де нас нема (1998)
   2. Янанебібув (2000)
   3. Модель (2001)
   4. Суперсиметрія (2003)
   5. GLORIA (2005)
   6. Міра (2007)

Джерело: Вікіпедія
Історію групи в художньо-хронологічному викладі можна прочитати Тут