Сидят дед с бабкой, едят! Тут дед бабке "бац" ложкой по башке, бабка его спрашивает:
- за что?
- Не чавкай! - Говорит дед
Через некоторое время дед опять бабке "бац" ложкой по башке! Бабка опять спрашивает:
- За что?! Я же не чавкала!
Дед отвечает:
- да как вспомню, аш бесит!

-Девушка, а вы сыр любите?

-НЕТ!!!

-Ну надо же такая крыса и сыр не любит!

Син питає в батька:
- Тату, а це правда, що всі казки починаються словами “Жили собі дід та баба…”?
- Ні, синку. Справжні казки починаються словами: “Якщо ви проголосуєте за мене на виборах…”
___________________________________________________________________________________

Тато сидить читає ґазету. Підбігає синочок і кричить:
- Тату, тату, а мене бабця вкусила!
Тато, не відриваючись від ґазети:
- А хто тебе, дурню, просив руки до клітки пхати

Вчителька:
– Діти, хто з вас грав в азартну гру і вигравав?
Петрик:
– Ми з татом зібрали декілька етикеток з-під кави і дістали праску.
Наталочка:
– А ми збирали кришечки з-під кока-кола і дістали футболку!
Вовочка:
– А мій тато вгадав шість цифр з шести!
– І що ж він дістав?
– Сім років строгого!
– ?
– Сигналізація була нестандартна!

Інтернаціональна комісія вчених вирішила провести дослід.
Взяли Американця, Француза і україньця.
Посадили кожного на свій пустий острів.
Дали кожному по мавпі і дали завдання: навчити мавпу говорити за рік.
Через рік приїжджає комісія на перший острів. Бачить: сидить американець, худий, маленький. А коло нього груууба мавпа. Ну вони його питаються:
- Ну що, говорить?
- Та ні!
- Ви її хоч годували?
- Та годував! Давав їй апельсини, банани, мандарини!
- І все одно не говорить?
- Ні!
Поїхали вони на другий острів. Приїжджають, бачать: седить француз, маленький, небритий, а коло нього така груба, пишна мавпа! Ну вони його і питаються:
- Ну що, говорить?
- Та ні!
- Ви її хоч годували?
- Та годував! Давав їй апельсини, банани, мандарини, фініки, грейфрути!
- І все одго не говорить?
- Ні!
Приїжджають на третій острів. Бачать: сидить така маленька, нещасна мавпа, а коло неї товстий, великий, задоволений українець. Ну вони його і питаються:
- Ну що, говорить?
- Та ні!
- Ви її хоч годували?
- Та годував! Давав їй апельсини, банани, мандарини, фініки, грейфрути, яблука груші, сливки, вишні, черешні…
- І все одго не говорить?
- Ні!
А мавпа сидить, печально на них дивиться, і каже:
- Врьот он все, врет!

Москва, Киевский вокзал:
— Внимание! Внимание! Поезд №40,Москва – Львов, отправляется с девятого пути! Дорогие россияне! Берегите себя вдали от родины! А ви, клятi хохли, їдьте й не вертайтесь!!! Счастливого пути россияне!
Брянск:
— Внимание! Со второй платформы отправляется скорый поезд №40,Москва – Львов! Россияне, одумайтесь пока не поздно! На территории Брянского вокзала работает гостиница, русским — одна ночь бесплатно!
Хутор Михайловский:
— Всех украинцев просят выйти из вагонов для таможенного досмотра! Руки на вагон! Лицом к составу! Ноги на ширине плеч! Декларация в зубах! Россияне, спокойной ночи.
Конотоп:
— Москалi! Речi з вiкон! Грошi на стiл! Декларацiї в одне мiсце! Вiтаємо українцiв на Батькiвщинi! Спiввiтчизники, списки того, що у вас вiдiбрали на росiйськiй митницi — до начальника потягу! Зараз кацапи нам все вiдшкодують!
Київ:
— Увага! Увага! Потяг №40, Москва – Львів, вирушає через дві хвилини. Прохання проводжаючим вийти з вагонів. Вагоны с русскими опаздывают на 8 часов. Щасливої дороги!
Львiв:
— Увага! До третьої платформи прибув швидкий потяг №40, Клята Московія – Cлаветне місто Львів. Зустрічаючі, можете пройти до вагонів по містку. Москальський склад потягу, на жаль, весь вийшов на 50-му кілометрі і зараз зі своїми клумаками насолоджується карпатськими краєвидами. Пасажири біля кас московського напрямку! Ви можете зачекати свій потяг на нарах у кімнаті міліції нашого вокзалу.

Жінка роздратовано каже своєму сусідові, який їде із собакою:
- Приберіть нарешті пса, по мені вже блохи повзають!
Чоловік стурбовано:
- Тузику, відійди від тьоті! Що, не бачиш, у неї блохи?!

Їдуть двоє у львівському трамваї і бачать в кутку забився якийсь хлопака. Один другому й каже:
- Мабуть москаль, потрібно провірити.
- А що з науки їдеш ?
- У-гу.
- Не колиться.
- А що мабудь голодний ?
- У-гу.
- Не колиться.
- А скільки тобі років ?
- Ну в сяньтябре будет двацать.
- Ой синку не буде !!!

Пограміст закінчує роботу. На моніторі перед виключенням комп’ютера з’являється повідомлення:
“Вашу дружину звуть Наталя, дітей - Маша, Оля і Коля. Ви все ще хочете вийти з Windows?”
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Студенти ВУЗів діляться на три категорії:
- Студенти, що навчаються із задоволенням;
- Студенти, що вчаться без задоволення;
- Студенти, що із задоволенням не навчаються;

Думає студент перед іспитом: “Здам - нап’юся в устілку… А не здам - теж нап’юся…” Потім думає: “Усе рівно напиватися!” І купив пляшку заздалегідь. Приходить на іспит, а пляшка лежить у внутрішній кишені. Ну, хвилюється, зрозуміло, руки трясуться, узяв квиток і упустив на підлогу. Намагається нахилитися, а пляшка заважає. Він неї дістав і поставив на стіл. А коли підняв квиток - професор запитує:
- Огірок є?
- Немає…
- Тоді чотири!

Студент заходить у їдальню, бажаючи перекусити, але бачить, що залишилося тільки одне порожнє місце біля професора. Ну, робити чогось, сідає. Професор повертається до нього і говорить:
- Гусак свині не товариш.
Студент встає і говорить:
- Ну, добре, я полетів!
Професор вирішує помститися студенту на іспиті. От, цей студент приходить на іспит. Професор дає йому самий складний квиток. Студент без зволікання відповідає на “5″. Професор задає додаткові питання, але студент і на них з легкістю відповідає. Тоді професор запитує:
- Студент, представте, ви йдете по дорозі і бачите: коштує мішок із золотом і мішок з розумом, що ви візьмете?!
- Ну, із золотом звичайно!
- А я б узяв з розумом, - говорить професор.
- Ну правильно, кому чого не вистачає!
- Вашу заліковку, - кричить професор. Студент дає. Професор пише там “козел”, і віддає студенту. Той не дивлячись кладе у кишеню й іде, але через п’ять хвилин повертається, протягає заліковку професору і говорить:
- Ну як вам не соромно, професор, розписалися, а оцінку не поставили.